70 років.... Дорога довжиною в життя відділяє нас від героїчного подвигу нашого народу у боротьбі за мир і щастя на Землі. Все менше і менше залишається тих, хто своїм самовідданим подвигом зміг врятувати людство - фронтовики, партизани, трудівники тилу. Сьогодні ми називаємо їх ветеранами. Адже тоді, у 41-му, це були зовсім юні хлопці та дівчата. Вони хотіли жити, любити і радіти життю. І наш обов’язок берегти пам’ять про героїчне минуле, Другу світову війну, передавати свої знання молодому поколінню про подвиг народу, про героїзм солдат і генералів. Нам хочеться, щоб сучасна молодь намагалася зрозуміти моральні принципи того покоління, дізнатися, чим жили і керувалися їхні однолітки у важких умовах військового часу. З кожним роком усе далі відходять від нас грізні роки Другої світової війни. Ставлення до минулого своєї країни яскраво відображує моральний рівень нації.
8 травня 2015 року в нашій школі пройшов мітинг-реквієм "Пам'ятаємо! Перемагаємо!" На мітинг було запрошено учасників АТО. священника отця Юрія. Йшлося про другу світову війну, про подвиг народу, про героїзм солдат і генералів, про героів сучасної війни на сході України... Супроводжувалося все презентацією, де були викарбувані прізвища ветеранів війни села Руське та Чопівці (на жаль, вони всі вже не з нами), прізвища учасни ків АТО-жителів нашого села... Запалені свічки, пісня "Мальви", сценка "Прощання з мамою", молитва священника, виступи... Все настільки проймало душу, що більшість присутніх не стримували сліз... Пам’ять про стійкість і мужність людей, які віддали своє здоров’я і життя за визволення Батьківщини від фашистського ярма повинна залишитися навічно в серцях і душах нинішнього і майбутніх поколінь. Виховання патріотичних почуттів сьогодні є соціальною потребою і проблемою нашого суспільства. Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, вона не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. Пам'ять... Вона втілюється не тільки в бронзі, мармурі, граніті, вона живе у душах людей, в спогадах про ті, уже далекі, але до болю тривожні роки війни. Пам'ять про героїв живе у серцях вдячних нащадків. Пам'ятаємо про минуле! Переможемо сьогодні!!! |