В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

        Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй —Чорнобиль. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «дотлівають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у ВІЧНІСТЬ.

        Потерпілі — це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Адже якби не аварія, то не було б настільки скалічених доль і стільки хвороб. 

В Руськівській загальноосвітній школі педагогом-організатором Голод Я. А. було проведено урок пам’яті    «Дзвони Чорнобиля». Під час заходу присутні вшанували пам’ять перших героїв-пожежних, життя яких обірвалося у полум'ї зруйнованого реактора; усіх, хто пожертвував собою, захистивши світ від смертельної радіації; учасників – односельців, що ризикували своїм життям і здоров’ям, рятуючи від біди і наше покоління також; постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Ми низько схиляємо голови перед ними і з особливим почуттям їх вшановуєм! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди!