Сьогодні, 24 лютого 2025 року, Україна відзначає третю річницю повномасштабного вторгнення росії. Це не просто дата у календарі – це день, коли ми згадуємо, яким важким і водночас героїчним був цей шлях для кожного українця.

Три роки боротьби, тривог, втрат і перемог. Україна вистояла там, де багато хто сумнівався. Народ згуртувався, показавши світові приклад неймовірної мужності, стійкості та любові до рідної землі. Наші захисники й захисниці, добровольці, волонтери, медики та всі, хто наближає перемогу – справжні герої нашого часу.

Сьогодні ми схиляємо голови у хвилині мовчання за тими, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої країни. Їхній подвиг – безцінний, їхня пам’ять – вічна. Серед них і наш земляк, випускник школи – Мішак Олександр. Він, як і тисячі інших українців, зробив найвищу жертву, щоб ми мали можливість жити у вільній державі. Його хоробрість назавжди залишиться в наших серцях, а його ім’я житиме у пам’яті поколінь.

Ми не забуваємо тих, хто зараз на передовій, хто кожного дня ризикує життям, захищаючи наші міста й села. Вдячність і повага – це найменше, що ми можемо їм віддати. Ми віримо в Збройні Сили України, віримо у нашу спільну перемогу й світле майбутнє.

Сьогоднішній день – це не лише про біль і втрати. Це й про надію. Україна показала, що її неможливо зламати. Разом – ми сила. Разом – ми переможемо.

Вічна пам’ять героям. Слава Україні!